Перекис водню (пергідроль, Н2О2, ГОСТ 177-88) – прозора, безколірна, водоподібна рідина; молекулярна маса – (34,02); щільність - (1400 кг/м³); температура плавлення - (мінус 0,432°С); температура кипіння - (150,2°С). Змішується з холодною водою при всіх співвідношеннях.
Перекис водню - негорюча, пожежовибухонебезпечна рідина, являє собою сильний окислювач, здатна самостійно розкладатися на воду ти кисень. Розчини низької концентрації можуть розкладатися при нагріванні, в присутності органічного пилу або речовин, що діють каталітично (метали, солі металів).
Відповідно паспорту безпеки (ГОСТ 30333-2007) класифікується як небезпечний для водного середовища. Шкідливий для водної флори та фауни з довготривалими наслідками.:
при впливі на рибу: LC
50
:
16,4
mg
/
l
; 96
h;
при
впливі на водорості: IC50:
1,38
mg
/l;
72
h.
Гранично допустима концентрація пару перекису водню в повітрі робочої зони становить 0,3 мг/м³. Клас небезпеки - 2 по ГОСТ 12.1.007.
Відповідно до НПАОП 0.00-3.07-02 перекис водню може бути віднесений:
категорія
- 6 (
речовини-окисники
) з
пороговими
масами
: для 1
класу
– 200 т для 2
класу
– 50 т;
групи
- 1, 2;
категорія – 8 (токсичні речовини) з пороговими масами : для 1 класу - 200 т
для 2 класу - 50 т; групи – 3;
категорія
– 9 (
речовини
,
які
становлять
небезпеку
для
довкілля
токсичні
речовини
) з
пороговими
масами
: для 1
класу
- 500 т , для 2
класу
- 200 т;
групи
– 3.
Відповідно підп. 2 п. 6 Порядку ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки (Постанова КМУ від 11.07.2002р. №956) використовується значення перекису водню в категорії – 6.